У цьому полі, синьому, як льон

Музика - Сергій Василюк, слова - Василь Стус
У цьому полі, синьому, як льон, 
Де тільки ти і ні душі навколо, 
Уздрів і скляк: блукало в тому полі 
Сто тіней. В полі, синьому, як льон. 
А в цьому полі, синьому, як льон, 
Судилося тобі самому бути, 
Аби спізнати долі, як покути, 
У цьому полі, синьому, як льон. 
Сто чорних тіней довжаться, ростуть 
і вже, як ліс соснової малечі, 
Устріч рушають. Вдатися до втечі? 
Стежину власну, ніби дріт, згорнуть? 
Ні. Вистояти. Вистояти. Ні — 
Стояти. Тільки тут. У цьому полі, 
Що наче льон. I власної неволі 
Спізнати тут, на рідній чужині. 
У цьому полі, синьому, як льон, 
Супроти тебе — сто тебе супроти 
І кожен супротивник — у скорботі, 
І кожен супротивник, заборон 
Не знаючи, вергатиме прокльон, 
Твоєю самотою обгорілий. 
Здичавів дух і не пізнає тіла 
У цьому полі, синьому, як льон.