29 березня 1933 року - “ТАМ НЕМАЄ ХЛІБА!” - з такою звісткою розлетівся західними газетами репортаж Гарета Джоунса про його відвідини України.
Це було перше авторське свідчення про жахливий голод в Україні.
Знехтувавши попередженням посольства і забороною ОДПУ на в'їзд іноземним журналістам до України, Ґарет вирушив у подорож нелегально. "Я пройшов через безліч сіл і дванадцять колгоспів. Скрізь я чув плач: «У нас нема хлібу. Ми помираємо!»". Джоунс розповів шокуючі подробиці своєї подорожі, а також про тотальне замовчування багатомільйонних жертв голоду. На підтвердження своїх слів він привіз фотознімки.
Репортаж сміливого 28-річного валлійського журналіста став сенсацією у той час, коли чимало іменитих авторів на Заході оспівували сталінську п'ятирічку і вихваляли комуністичний лад. У Радянському Союзі вміли працювати із західною пресою, граючи на честолюбстві і професійних амбіціях окремих журналістів. Нагородою за співпрацю ставав ексклюзивний доступ до високих кабінетів, покаранням - заборона на в'їзд до країни. Й у більшості випадків - цього було достатньо.
Щоб уникнути іміджевих втрат, Москві потрібно було підірвати професійну репутацію Ґарета. Як згадував у своїх мемуарах американський журналіст Юджин Лайонс, іноземних журналістів зібрав голова радянського управління преси К. Уманський: "Ми визнали цього бісового Джоунса брехуном, хоча й в обтічних фразах, щоб заспокоїти свою совість. Потім, коли з брудною справою було покінчено, хтось послав за горілкою і закускою, Уманський приєднався до святкування, і вечірка тривала до ранку".
У західній пресі проти Джоунса негайно була розпочата кампанія з дискредитації. Очолив її лауреат Пулітцерівської премії, Волтер Дюранті. На сторінках «Нью-Йорк Таймс» він авторитетно пояснював, що публікації Ґарета - наслідок дипломатичного конфлікту між Британією та СРСР, і що "...Насправді немає ані голоду, ані голодних смертей, але вельми поширені випадки смерті від хвороб, викликаних недоїданням... Якщо через кліматичні умови врожай зникне, як це було у 1921 році, Росії справді загрожуватиме голод. Якщо ні - теперішні труднощі швидко забудуть".
Джоунс загинув через два роки, під час експедиції в Маньчжурію. Його викрала й розстріляла комуністична агентура.
