Костянтин Симонов-убий його (якщо доріг тобі твій будинок): вірш
Якщо дорогий тобітвій будинок,
Де ти українцемвигодуваний був,
Під дерев'яноюстелею,
Де ти, в колисцігойдаючись, плив;
Якщо дороги вбудинку том
Тобі стіни, піч ікути,
Дідом, прадідом ібатьком
У ньому виходятьпідлоги;
Якщо милий тобібідний сад
З травневимцвітом, з дзижчанням бджіл
І під липою стороків тому
В землю вкопанийДідом стіл;
Якщо ти не хочеш,щоб підлога
У твоєму домі рашисттоптав,
Щоб він сів задідівський стіл
І дерева в садузламав…
Якщо мати тобідорога —
Тебе вигодувалагруди,
Де давно вженемає молока,
Тільки можнащокою пригорнути;
Якщо винестинемає сил,
Щоб рашист, донеї постоємо ставши,
По щокахзморшкуватим бив,
Коси на рукунамотавши;
Щоб ті ж руки її,
Що несли тебе вколиску,
Мили гаду йогобілизна
І стелили йомуліжко…
Якщо ти батька незабув,
Що качав тебе наруках,
Що хорошимсолдатом був
І зник у сибірськихснігах,
Що загинув за Дніпро,за Дунай,
За Вітчизни твоєїдолю;
Якщо ти не хочеш,щоб він
Перевертався втруні,
Щоб солдатськийпортрет в хрестах
Взяв рашист і напідлогу зірвав
І у матері наочах
На обличчя йомунаступав…
Якщо ти не хочешвіддати
Ту, з якою удвохходив,
Ту, що довгопоцілувати
Ти не смів— - такїї любив,—
Щоб рашисти їїживцем
Взяли силою,затиснувши в кутку,
І розіп'яли їївтрьох,
Оголену, напідлозі;
Щоб дісталосятрьом цим псам
У стогонах, вненависті, в крові
Все, що святоберег ти сам
Всією силоючоловічої любові…
Якщо ти рашистовіз рушницею
Не бажаєш навіквіддати
Будинок, де живти, дружину і матір,
Все, щобатьківщиною ми кличемо,—
Знай: ніхто її неврятує,
Якщо ти її неврятуєш;
Знай: ніхто йогоне вб'є,
Якщо ти його невб'єш.
І поки його невбив,
Ти мовчи про своюлюбов,
Край, де ріс ти,і будинок, де жив,
Своєю Батьківщиноюне клич.
Нехай рашиставбив твій брат,
Нехай рашиставбив сусід,—
Це брат і сусідтвій мстять,
А тобівиправдання немає.
За чужою спиноюне сидять,
З чужої гвинтівкине мстять.
Раз рашиста вбивтвій брат,—
Це він, а не тисолдат.
Так убий рашиста,щоб він,
А не ти на землілежав,
Не в твоєму доміщоб стогін,
А в його помертвих стояв.
Так хотів він,його вина,—
Нехай горить йогобудинок, а не твій,
І нехай не твоядружина,
А його нехай будевдовою.
Нехай виплачетьсяне твоя,
А його народиламати,
Не твоя, а йогосім'я
Даремно нехайбуде чекати.
Так убий же хочодного!
Так убий же йогоскоріше!
Скільки разівпобачиш його,
Стільки разівйого і вбий!
КонстантинСимонов — Убей его (Если дорог тебе твой дом): Стих.
Как видите, всё оченьхорошо переводится и на украинский. Сейчас у нас идёт Отечественная война,Священная война. И пока что, вы, Граждани РФ, делаете всё, чтобы эти строки стали для насруководством к действию.
