Жив собі маленький Паровозик,який зміг. І ось одного разу у зеленці він потрапив у ворожу засідку — чіх-чіх-чіх-чіх, чіх-чіх-чіх-чіх, тюууу-тюууу! Паровозику був наказ привезти ящики з гвинтівками М-16 та боєприпаси на плацдарм, який боронив батальон "Донбасс". Чи треба казати, що москалів навколо хоч дупою жери. Гадаєш, це зупинило Паровозика, який Зміг? А дідька лисого! Він їхав собі і їхав — чіх-чіх-чіх-чіх, чіх-чіх-чіх-чіх, тюууу-тюууу! Навіть коли москалі залізли у кабіну і вичавили очі машиністу. У нього кров тече разом із шмарклями. Але, гадаєш, це зупинило Паровозика? Вірно, в біса! Він так і їхав далі — чіх-чіх-чіх-чіх, чіх-чіх-чіх-чіх, тюууу-тюууу!
І все б ще нічого… Але москалі підклали під міст два кіло пластида. І як раз коли Паровозик проїзжав через цей ставок — БААМ!!! Вибух! Навколи криваве місиво, кишки розкидані, і ось звідкилясь виповзає мій побратим Парасюк, без обох ніг. Йому боляче! Але він підповзає і каже мені:
— Комбате Насіння! Схоже я більше не зможу піти на штурм... Я ніг не відчуваю…
А я йому:
— Вовіку, в тебе їх нема!!!
Дивлюся, а культі у нього ворушаться швидко-швидко, ось так! Я кажу:
— Побратиме! До найближчого блокпоста 30 кілометрів. Якщо не зможеш перевернутися догори ногами та побігти на руках, то тобі настане кінець!
І ось зненацька зі всіх сторін повилітали бісові москалі, а у мене із зброї одна пістоля. Проте робити нічого… Треба прориватись! Їїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїїї!!!!!!!!!
Здохни, падло, трясця твоїй матері, помри! Комбата Насіннячко Гарбузове живим вам не узяти! Бах, це тобі за побратима Парасюка! Бах! Бах!
Якщо ти не будеш виконувати мої накази, козаче, я розповім тобі казку про паровозик. Чух-чух!..