Жартівливі картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
фаино
22.12.2019, 17:24
Непогано, але багато не відповідає дійсності в тому сенсі, що правильними насправді є обидва варіанти. До прикладу Сковорода чи трубка нормальні українські слова, а є і помилки, типу, "тушити", що є тільки синонімом слова гасити, а як кулінарний термін правильно тільки тушкувати.
А как же поляныца ?
а що таке поляница?
Луна не русизм, а латинизм- Luna по латыне- місяць. При этом употребление слова луна позволяет отделить его от другого такого же слова місяць в значении месяца.
Контакт- не русизм, а скорее англицизм. Так как в русском языке есть контактная информация. Контакт- это просто сокращение для удобства. См.-Бритва Оккама
Слово "чужина" употребляет сам Кобзарь в своих произведениях не единожды. Просто литературная форма "закордон":
ЧУЖИНА́, ини, жін.
1. Чужа, далека земля, країна. І виріс я на чужині, І сивію в чужому краї (Тарас Шевченко, II, 1963, 131); — Пані милостива! будьте ласкаві, скажіть мені, що мій чоловік на чужині, як проживає? (Марко Вовчок, I, 1955, 30); [Галина:] Не вернувся козаченько, Помер на чужині (Марко Кропивницький, II, 1958, 92); Сиротина я безродний [безрідний], Десь загину в чужині. І ніхто очей холодних Не закриє там мені (Степан Руданський, Тв., 1956, 33); Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає серце від довгого пробування начужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).
http://sum.in.ua/s/chuzhyna
Корок не русизм, а полонизм.
Папа не рузизм, а древнее идоевропейское слово-
Bergamasco pàder
Bolognese pèder
Calabrese patre ; patri ; pa ; papà ; papallu ; patra
Catalan pare
Catanese pattri ; opà
Dutch vader ; papa ; pappie
English father ; dad ; daddy ; pop ; poppa ; papa
Flemish vader
French papa
и так далее.
Скорее всего папа пришло из французкого языка, так популярного в 19 веке.
В общем, автор поста идет нахуй.
Контакт- не русизм, а скорее англицизм. Так как в русском языке есть контактная информация. Контакт- это просто сокращение для удобства. См.-Бритва Оккама
Слово "чужина" употребляет сам Кобзарь в своих произведениях не единожды. Просто литературная форма "закордон":
ЧУЖИНА́, ини, жін.
1. Чужа, далека земля, країна. І виріс я на чужині, І сивію в чужому краї (Тарас Шевченко, II, 1963, 131); — Пані милостива! будьте ласкаві, скажіть мені, що мій чоловік на чужині, як проживає? (Марко Вовчок, I, 1955, 30); [Галина:] Не вернувся козаченько, Помер на чужині (Марко Кропивницький, II, 1958, 92); Сиротина я безродний [безрідний], Десь загину в чужині. І ніхто очей холодних Не закриє там мені (Степан Руданський, Тв., 1956, 33); Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає серце від довгого пробування начужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).
http://sum.in.ua/s/chuzhyna
Корок не русизм, а полонизм.
Папа не рузизм, а древнее идоевропейское слово-
Bergamasco pàder
Bolognese pèder
Calabrese patre ; patri ; pa ; papà ; papallu ; patra
Catalan pare
Catanese pattri ; opà
Dutch vader ; papa ; pappie
English father ; dad ; daddy ; pop ; poppa ; papa
Flemish vader
French papa
и так далее.
Скорее всего папа пришло из французкого языка, так популярного в 19 веке.
В общем, автор поста идет нахуй.
палити- полонизм, курити-русизм.
palić papierosy, курить сигареты- палити(курити) цигарки
ТЕЛЕФОНУВА́ТИ (викликати для розмови телефоном), ДЗВОНИ́ТИ. - Док.: зателефонува́ти, протелефонува́ти, подзвони́ти. Дивуючися, хто ж це може їй уночі телефонувати, Сахно взяла трубку (Ю. Смолич); - Дзвонили ви до Русевича? - спитав Петров. Начальник цеху безнадійно махнув рукою. - Двічі дзвонив (Ю. Шовкопляс).
Викликати до телефону дзвінком телефонного апарата; говорити по телефону. — Дзвонили ви до Русевича? — спитав Петров .. — Двічі дзвонив (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 58); [Надія:] А мій Гордій теж приїхав? [Ромодан:] Скоро буде, дзвонив мені... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 283).
ТЕЛЕФОНУВАТИ, ую, уєш, недок. і док.
Викликати до телефону дзвінком телефонного апарата. Дивуючися, хто ж це може тут їй уночі телефонувати, Сахно взяла трубку (Юрій Смолич, I, 1958, 84); — Мушу бути в канцелярії, ану ж хтось телефонуватиме (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 351).
Повідомляти про що-небудь по телефону. Телефоную в Москву. — Синку, море підходить до груші (Олександр Довженко, III, 1960, 509).
Обе формы возможны Дзвонити скорее всего происходит из польского- zadzwonić
palić papierosy, курить сигареты- палити(курити) цигарки
ТЕЛЕФОНУВА́ТИ (викликати для розмови телефоном), ДЗВОНИ́ТИ. - Док.: зателефонува́ти, протелефонува́ти, подзвони́ти. Дивуючися, хто ж це може їй уночі телефонувати, Сахно взяла трубку (Ю. Смолич); - Дзвонили ви до Русевича? - спитав Петров. Начальник цеху безнадійно махнув рукою. - Двічі дзвонив (Ю. Шовкопляс).
Викликати до телефону дзвінком телефонного апарата; говорити по телефону. — Дзвонили ви до Русевича? — спитав Петров .. — Двічі дзвонив (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 58); [Надія:] А мій Гордій теж приїхав? [Ромодан:] Скоро буде, дзвонив мені... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 283).
ТЕЛЕФОНУВАТИ, ую, уєш, недок. і док.
Викликати до телефону дзвінком телефонного апарата. Дивуючися, хто ж це може тут їй уночі телефонувати, Сахно взяла трубку (Юрій Смолич, I, 1958, 84); — Мушу бути в канцелярії, ану ж хтось телефонуватиме (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 351).
Повідомляти про що-небудь по телефону. Телефоную в Москву. — Синку, море підходить до груші (Олександр Довженко, III, 1960, 509).
Обе формы возможны Дзвонити скорее всего происходит из польского- zadzwonić
Но ведь чужина и закордон синонимы? Есть может какое-то смысловое отличие? Или традиция употребления?
Право интересно, на русском это будет чужбина и заграница (хотя кардон у нас в словаре тоже есть)
Право интересно, на русском это будет чужбина и заграница (хотя кардон у нас в словаре тоже есть)
В украинском языке это синонимы. Во всяком случае словарь синонимов говорит так. Но тонкости употребления безусловно есть. Только людей разбирающихся врядли ты тут найдешь. Одно могу сказать точно- таблички делал не лингвист. Такой же знаток украинского языка, как Задорнов русского.
Понял, спасибо.
эх некоторые слова вспоминаются из моего украинского детства
еще я не любил учить украинский, т.к. все все равно половину слов заменяли на русские. Но при изучении польского украинский очень сильно помог в понимании происхождении слов и даже заинтересовало эволюцией языка.
еще я не любил учить украинский, т.к. все все равно половину слов заменяли на русские. Но при изучении польского украинский очень сильно помог в понимании происхождении слов и даже заинтересовало эволюцией языка.
Ну так "украинский" в том виде который сейчас продвигают это из западенской местности язык порабощённых поляками холопов. Естественно в нём будут заимствования из польского за столько то лет.
Ну так все відповідно до першоджерела. Усі слов'яни так кажуть. Навіть росіяни пишуть "проект", що мало б читатися як "проєкт", але не читається, бо як виявляється російська фонетика не дозволяє після букви "о" читати "є". Для нас же це не проблема. Та й взагалі, суб'єкт, об'єкт вуха нікому не ріже. Це типовий приклад, коли люди не можуть сприймати щось нове, навіть якщо воно правильніше.
Я ще можу купу подібних прикладів подвійних стандартів навести.
Я ще можу купу подібних прикладів подвійних стандартів навести.
Ой, помилився. То я якесь інше явище згадав у російській мові. Читають вони "проект", як "проэкт" через тупість їхньої системи запозичення. Вони просто всі "е" з латинки записували, як "е" хоча мали писати "э". Приклади: интернет, секс, компьютер і т.д. А тут вони раптом зарисали все правильно, але у росіян спрацював принцип "ага, меня не наебешь, если это заимствование, то надо читать проэкт". Ось так помилка стала нормою в російській мові. Але знову ж таки, чому ми маємо дотримуватись старих помилок росіян?
В пизду, давай сразу пили уроки по украинскому языку, всем риахтуром будем учить, а то я многое не зрозумів.
КГ/АМ
"И пробились было уже казаки, и, может быть, еще раз послужили бы им верно быстрые кони, как вдруг среди самого бегу остановился Тарас и вскрикнул: «Стой! выпала люлька с табаком; не хочу, чтобы и люлька досталась вражьим ляхам!» И нагнулся старый атаман и стал отыскивать в траве свою люльку с табаком, неотлучную сопутницу на морях и на суше, и в походах, и дома. "
п.с. в принципе КГ и в принципе АМ
"И пробились было уже казаки, и, может быть, еще раз послужили бы им верно быстрые кони, как вдруг среди самого бегу остановился Тарас и вскрикнул: «Стой! выпала люлька с табаком; не хочу, чтобы и люлька досталась вражьим ляхам!» И нагнулся старый атаман и стал отыскивать в траве свою люльку с табаком, неотлучную сопутницу на морях и на суше, и в походах, и дома. "
п.с. в принципе КГ и в принципе АМ
