Вобщем, как и в тот раз)
Результаты поиска потегувойна
Дополнительные фильтры
Теги:
войнановый тег
Автор поста
Рейтинг поста:
-∞050100150200300400+
Найдено: 1000+
Сортировка:
Цена войны
В результате войн развязанных США после 11 сентября 2001 года, было перемещено 38 000 000 гражданских лиц.
Что является вторым результатом в мировой истории. Лишь 2-я мировая война привела к большему числу беженцев.
Прямые военные агрессии, так называемая "борьба с терроризмом", которая привела к созданию ИГИЛ, экономическое удушение - все это вело к катастрофическим последствиям для населения целого ряда государств Ближнего и Среднего Востока, а также Северной Африки, вынуждая обычных людей бежать из своих домов, городов, сел и государств в другие страны.
Согласно отчету Института Уотсона международных исследований (междисциплинарный научно-исследовательский центр в Университета Брауна, США, Род-Айленд) и при содействии Бостонского Университета:
1. Афганистан - 5,9 млн. беженцев
2. Пакистан - 3,7 млн. беженцев
3. Йемен - 4,6 млн. беженцев
4. Сомали - 4,3 млн. беженцев
5. Филиппины - 1,8 млн. беженцев
6. Ливия - 1,2 млн. беженцев
7. Сирия - 7,1 млн. беженцев
Отчет основан на данных с 2001 по 2020-й год + некоторые данные собранные уже в 2021-м году.
В качестве основы послужили данные ООН, американские документы и информация из открытых источников.
При этом в самом отчете указано, что 38 000 000 это очень консервативная оценка и в реальности, цифра может достигать от 49 000 000 до 60 000 000, что фактически достигает показателей второй мировой войны.
Из 38 000 000 перемещенных лиц за 20 лет назад смогли вернуться 26,7 млн. человек (что не означает, что они вернулись в тот же дом или город, учитывается лишь возвращение на территорию страны, откуда от войны бежали люди).
Все рассматриваемые в отчете страны входили в целевую группу стран, которые подлежали "переустройству" в рамках проекта трансформации "Большого Ближнего Востока", который стал известен в 2007 году.
К этим же процесса можно прибавить огромное число беженцев из Украины после осуществленного при поддержке США государственного переворота и развязанной там гражданской войны.
Помним о тех, кто был забыт "можемповторителями".
Текст не мой, а сябра, но я разделяю мнение, что трагедия Чеченской и Афганской войны действительно незаслуженно обделяются вниманием, ровно как и расстрел Белого Дома. Собственно, мы все понимаем, почему и зачем это делается.
И хоть я белорус, я не безразличен к судьбам своих соседей, поэтому считаю, что пост подобный будет не лишним опубликовать. Как говорится: "они живы, пока о них помнят".
Особенно рекомендую перейти по ссылке в конце поста, что в постскриптуме.
"Репостил с надеждами в прошлом году и напоминаю сейчас о существовании книги про Первую, и будущей книги о Второй Чеченских войнах.
Надежды оправдались, успел купить книгу из стремительно раскупаемого тиража в августе. Прочитал все почти 400 страниц в тот же день.
У нас или лучше в массовом сознании, главным военным праздником считается победа в Великой Отечественной Войне. Не преуменьшая её значение, нельзя не отметить что размах, с которым этот праздник отмечается, порой доходит до абсурдных крайностей. А вот о конфликте на кавказе во время рождения Российской Федерации в которой мы живем, тянувшегося по минимальным оценкам пятнадцать лет вспоминать сейчас "невежливо".
В итоге, оказавшиеся в жерновах конфликтов люди со всех сторон баррикад оказались даже не то чтобы невоспеты, а забыты и вычеркнуты из массового сознания. Документальных передач нет, любые попытки напомнить об этом происходят только по инициативе "снизу".
Автор Евгений Норин шел к этим двум томам несколько лет, начиная со статей, которые я читал и пересылал знакомым, далее он все больше вовлекался в тематику, ища источники. И чем глубже он уходил, тем чаще на него стали выходить участники боевых действий, гражданские, мирные люди жившие в то время, добавляющие стежок своей истории к создающемуся полотну. Все это положительно отразилось на аутентичности и реальности описания положения в регионе в 94-99 годах.
Ну и сами по себе книги просто приятно держать в руках из-за мелованной, журнальной бумаги страниц, фотографий из личных архивов фотографов и военных корреспондентов, до этого момента не видевших свет, а также схемы, биографии и документы. Признак шагнувшей в новый век литературы: qr-коды, дублирующие ссылки на онлайн источники.
В итоге вышли крепкие обзорные книги о конфликте, отвечающие на общие вопросы о войнах. Первый тираж не успел дойти до магазинов в регионах, ибо был раскуплен онлайн, второй сейчас заканчивается. Весной-летом ожидается выход заключительного, второго тома о второй войне. Наилучшим достоинством считаю, что автор сумел сохранить непредвзятый тон, подробно рассматривая историю и подводку к войне, стараясь отразить позиции и принципы обеих сторон.
P.S. Я бы не назвал ссылку рекламной, просто попросил бы перейти даже не заинтересовавшись ни одним словом здесь или в репосте".
Я параноик, или?..
1. https://ria.ru/20211221/ukraina-1764715058.html - Шойгу говорит о провокации американцами на Донбассе с применением хим. оружия.2. https://news.mail.ru/economics/49329674/?frommail=1 - в России у дочери "Ростеха", компании "Технология" пропадает 10 Т-500
3. https://ru.wikipedia.org/wiki/Т-500_(самолёт) - характеристики Т-500. Самолет для "воздушно-химических работ и распыления".
4. https://web.archive.org/web/20211215174957/https://kirovsky--ros.sudrf.ru/modules.php?name=sud_delo&srv_num=1&name_op=doc&number=213117823&delo_id=1540006&new=0&text_number=1 - компания с тем же именем, "Технология", фигурирует в материалах суда в Ростове. Они осуществляли поставки еды солдатам РФ в АТО.
5. https://meduza.io/feature/2021/12/22/kak-vyyasnila-meduza-verbovschiki-sobirayut-v-rossii-gruppy-naemnikov-dlya-komandirovki-v-donbass-chto-oni-tam-budut-delat-neizvestno - сообщения о наборе наемников.
Автор ебаный параноик?
Иди в дурку, блядь.
533(18,03%)
Не, нормально.
1315(44,49%)
Пельмешка.
1108(37,48%)
«Вот повести минувших лет, откуда пошла Новоросская земля...»
и мы продолжаем знакомить с зарождением и развитием фантастической Новороссии.сейчас про особый подвид новоросов: ихтамнет.
Возле села Синявское Ростовской области Российской Федерации еще в 2020 обнаружили огромное количество разбитой военной техники, которая стоит просто под открытым небом в поле.
На фото можно увидеть сгоревшие танки и поржавевшие ракетные установки. Данные снимки опубликовал Telegram-канал "Ростов Главный".
Посмотрим период времени на карте Google Планета Земля с 2013 по 2019года, новее пока нет.
2013 год
Октябрь 2014
Октябрь 2015
Да после Дебальцево появилось кладбище техники неплохое, видать много жаренных бурятов поехало грузом 200 заселить Новороссию.
Август 2016
Июнь 2017
![«/#
*** V?»* ле
М*И*1
ШЩ/ШГ гг
щшпят
ми пшишчи
:<п%мки
“ \\лЧуг- *Т у ^ - ¡г 1 # ш
> м ■ I чиРИ
9— - - ш + % ¡- - д-д^ЯГС],Сало с №востями,ccn, saloandnews, сало с новостями, новости с салом,разное,Новороссия,политика,политические новости, шутки и мемы,ихтамнет,война,Война в](https://img2.joyreactor.cc/pics/post/-Сало-с-№востями-разное-Новороссия-7074824.jpeg "Сало с №востями,ccn, saloandnews, сало с новостями, новости с салом,разное,Новороссия,политика,политические новости, шутки и мемы,ихтамнет,война,Война в Украине,Россия,страны,Украина,разная политота")
Сентябрь 2017
Сентябрь 2018
Март 2019
Последняя Июль 2019
Слишком много похоже оказалось копченых ихтамнетов, что пришлось забирать их катафалки в Ростов от палева подальше.
«Вот повести минувших лет, откуда пошла Новоросская земля...»
История этой территории берет свое начало в еще мирный 2012 год.
Хронология «собирание НовоРосской земли»:
Conflict Armament Research - британська слідча організація, яка відслідковує постачання зброї,опублікували звіт про походження стрілецької зброї та боєприпасів, які використовуються у бойових діях на сході України. Це дослідження проводилося за підтримки Європейського Союзу та уряду Німеччини. Автори вказують, що робота над проектом тривала три роки.
1) Арсенал “збройних формувань”, який був відстежений або згаданий у звіті CAR, включає автомати та снайперські гвинтівки, гранатомети та ракетні установки, високоточні боєприпаси, міни, протитанкові керовані ракети (ПТУР), переносні зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК), бронетранспортери, основні бойові танки та БПЛА. Це великий спектр озброєнь, який навряд чи можна було б накопичити у вигляді трофеїв, “захоплених ополченцями Донбасу” в боях проти регулярних Збройних сил України.
2) Заводи на території сучасної Російської Федерації виробили абсолютну більшість патронів і 41 з 43 одиниць стрілецької зброї, описаних у звіті. Значна частина захоплених одиниць озброєнь та техніки була зроблена після розпаду Радянського Союзу. З іншого боку, українські компетентні органи у своїх офіційних відповідях на розшукові запити з CAR щодо практично всієї описаної стрілецької зброї підтвердили, що ці одиниці не перебували на озброєнні Збройних сил України та не були зареєстровані як вкрадені, втрачені чи списані, не передавалися ні в які інші військові частини. У сукупності ці результати доводять, що вказана зброя не могла бути захоплена в бою в українських військ або “знайдена в шахтах Донбасу”.
3) Розслідувачі CAR також направили розшукові запити російським компетентним органам та на заводи, тим самим дали РФ можливість відповісти на обґрунтовані та політично нейтральні запити, і тим самим довести, що вона не є стороною збройного конфлікту на території України. Відповіді з російської сторони не надійшло. На наш погляд, відмова РФ від відповіді є черговим свідченням її безпосередньої участі у війні проти України, більш промовистою, ніж будь-яке звинувачення з політичних трибун.
4) У звіті наголошується на сильному переважанні автоматів і ручних кулеметів калібру 5,45 × 39 мм у порівнянні з більш застарілим калібром 7,62 × 39 мм. Це різко контрастує із результатами CAR в інших регіонах (89,47% зброї калібру 5,45 у війні в Україні у порівнянні з приблизно 5% у конфліктах в Азії та Африці). Дев’ять із 20 зразків зброї, зафіксованих в Україні, ніколи не потрапляли у поле зору CAR деінде. До них відносяться снайперська гвинтівка 9×39 мм ВСС “Гвинторіз” та великокаліберна снайперська гвинтівка АСВК 12,7×108 мм, виготовлена у 2013 році. CAR не виявили доказів співпадінь ланцюжків постачання з іншими конфліктами. На відміну від конфліктів в інших регіонах світу війна в Україні, схоже, не залежить від позарегіональних постачання. Практично вся ця стрілецька зброя була зроблена в Росії, тоді як гвинтівки ВСС та АСВК є армійськими зразками зброї, які стоять на озброєнні армії та сил спеціальних операцій РФ, вони не надходять на ринок цивільної зброї. І ВСС, і АСВК також було зафіксовано у матеріалах InformNapalm. Ці дані спростовують наративи російської пропаганди про “воєнторг” як джерело постачання для збройних формувань, що діють на Донбасі.
5) Практично всі одиниці зафіксованої стрілецької зброї мають однакові серійні номери на основних компонентах, що вказує на те, що компоненти є оригінальними та не були взяті з іншої зброї. Така комплектація говорить про те, що ланцюжок постачання зброї від виробничого підприємства або військового складу був дуже коротким. Таким чином, згадка журналіста New York Times про “торгівлю зброєю” у цьому конфлікті є недоречною. Два попередні встановлені факти разом переконливо свідчать про те, що стрілецька зброя постачалася безпосередньо з російських військових складів.
6)У звіті зафіксовано систематичне стирання основних розпізнавальних знаків на деяких зразках зброї, боєприпасів, транспортних засобів та БПЛА з явним наміром утруднити встановлення походження та відстежуваність, приховати докази точного місця передачі чи замаскувати країну виробника. Зокрема, були стерті маркування, наприклад, на двох третинах гранатометів РПО-А та на всіх одноразових гранатометах МРО-А, на ряді електронних компонентів БПЛА Орлан-10 та Елерон-СВ, були зішкрябані бортові номери з БМД (не полягає на озброєнні української армії), розпізнавальні маркування були стерті з протипіхотних мін МОН-50 і т.д. CAR зазначає, що підхід до видалення розпізнавальних знаків згодом змінювався у відповідь на більш пильну увагу. Послідовні зусилля щодо видалення серійних номерів та інших ідентифікаційних маркувань повністю узгоджуються з широко відомою російською інформаційною стратегією заперечення присутності на кшталт “их там нет”, що ще раз доводить гібридний характер війни, яку РФ веде проти України.
7)Хоча учасники російських збройних формувань в Україні та їхні постачальники стирали одні маркування, вони навмисно залишили недоторканими інші. Маркування, що залишилися, як от вторинні серійні номери або номери партій, дозволяли користувачам вести облік майна. Цей метод свідчить про те, що постачальники та кінцеві користувачі цієї зброї застосовують процеси обліку матеріально-технічних засобів відповідно до офіційної військової доктрини і, що вони діють у рамках більшої централізованої структури матеріально-технічного забезпечення. Контекст звіту CAR, а також дані та висновки InformNapalm та інших OSINT-груп з усією очевидністю демонструють, що це доктрина та структура матеріально-технічного забезпечення ЗС РФ.
8)Невеликий розділ у звіті присвячено мінам. Розслідувачі CAR описали п’ять моделей мін: МОН-50, ОЗМ-72, ПМН-2, ПОМ-2 та ТМ-62М. Усі вони вироблені у Росії; більшість із них було випущено поле розпаду СРСР. Чотири зразки зі списку є протипіхотними мінами , які заборонені Оттавською конвенцією (ратифікована Україною, але не ратифікована РФ). Україна перебуває у процесі утилізації своїх запасів протипіхотних мін. ЗСУ не використовують протипіхотні міни, на відміну від ЗС РФ.
9)У CAR зазначили, що озброєні формування експлуатують в Україні цілий парк військових БПЛА російського виробництва, документально зафіксувавши “Орлан-10”, “Елерон-3СВ”, “Гранат-2”, “Заставу”, а також БПЛА невідомої моделі, зовні схожий на “Орлан-10” У матеріалах InformNapalm зафіксовано чотири типи БПЛА, з описаних у звіті, та ще чотири додаткові типи. Ми також писали і про невідомий БПЛА. Крім використання в Україні, цей же загадковий тип БПЛА був збитий над Туреччиною, де, ймовірно, експлуатувався російськими військами, дислокованими в Сирії. CAR повідомляє, що російські сили використовували ці ж невідомі БПЛА над територією країн-членів ЄС, таких як Литва та Польща, запускаючи їх із території Білорусі. Військові відомства Литви, Туреччини та України не змогли ідентифікувати цей тип БПЛА, зазначивши, що це новітня та секретна розробка російського ВПК. У сукупності дані та висновки CAR, а також InformNapalm переконливо свідчать про те, що нове та дуже дороге російське обладнання для повітряної розвідки в Україні експлуатують не “ополченці” та “сепаратисти”, а професійні російські військові.
10)Розділ звіту, присвячений БПЛА, також торкнувся важливої проблеми використання іноземних (у тому числі й європейських) військових технологій і технологій подвійного призначення в описаних російських безпілотниках. Попри ембарго на постачання зброї, запроваджене щодо Росії у 2014 році всім цивілізованим світом, у виробництві цих БПЛА використовувалися компоненти, виготовлені у Великій Британії, Чехії, Франції, Німеччині, Іспанії та США. У звіті простежуються європейські та російські компанії, що беруть участь у ланцюжку постачання оптики, електроніки та двигунів від їх виробників у ЄС, до підсанкційних російських оборонних компаній через мережу російських та закордонних незалежних дистриб’юторів електроніки та компонентів. У звітах також порушено специфічну проблему непрозорих правил ліцензування компонентів подвійного призначення та низької ефективності ембарго щодо виробництва безпілотних літальних апаратів.
11)Дані CAR також свідчать про те, що російські збройні формування в Україні використали зброю, яку раніше захопили ЗС РФ у Грузії під час російсько-грузинської війни в серпні 2008 року. Йдеться про польські зенітні ракети GROM. Грузія закупила у Польщі 100 пускових установок ПЗРК та ракет цього типу. Велика кількість цих систем використовувався в бойових діях, і як мінімум 26 ракет залишилися в розпорядженні грузинської армії. Однак деякі з них були втрачені на полі бою, були захоплені російськими військами та згодом опинилися у зоні конфлікту в Україні. Відповіді компетентних органів Польщі, Грузії та України на розшукові запити CAR переконливо показують, що ці ПЗРК не могли потрапити туди з жодного іншого джерела, ніж ЗС РФ.
Если вы пришли на Реактор за хорошим настроением, этот пост не для вас!
"Сегодня я убил своего друга, своего Алекса. Я застрелил его из своей мосинки. Его больше нет и никогда не будет...." Подвигу собак в годы ВОВ посвящается...
"Здравствуй, папа!
Сегодня я убил своего друга, своего Алекса. Я застрелил его из своей мосинки. Его больше нет и никогда не будет."
Как же я дошел до этого письма?
Помню, как отец подарил мне Алекса на день рождения. Он пришел с дежурства и принес мне щенка под шинелью, чтоб тот не замерз в то морозное утро. И еще он сказал, что щенка родила Герда – овчарка, любимица всех летчиков эскадрильи.
С того дня мы стали с Алексом не разлей вода. Участвовали во всех городских и областных выставках собак, побеждали и брали медали. Вместе с ним и мамой ждали отца с финской войны и даже ходили втроем в госпиталь.
Когда по радио объявили о войне с фашистами, Алекс стоял рядом со мной на площади и слушал, как бы чувствуя, что впереди большая беда. Отец бил немцев в воздухе, а я записался добровольцем в дежурный отряд, патрулировал улицы Ростова.
Весной 1942-го из тех, кто нес службу с собаками, был сформирован учебный отряд истребителей танков. Прибыли инструкторы из Москвы и мы начали подготовку на базе – полигоне у ст. Ольгинская. Собак не кормили сутками, а потом заставляли забираться под танк и там из нижнего люка получать еду. Затем танк с едой начинал двигаться и собака, которая не получала пищу 3-4 дня, пробиралась уже под идущую на нее машину. Но, когда на наших псов повесили брезентовые сумки с кирпичами, нам стало не по себе. Очевидно, что собаки с взрывчаткой на спине должны будут забраться под немецкий танк и взорвать его вместе с собой. Тренировки продолжались всю весну. Выходили на полигон даже ночами. К лету наш истребительный отряд уже был готов встретить немецкие танки. Тяжело было понимать, что тренируешь Алекса как ему встретить свою смерть.
23 июня 1942 года был первый бой. И последний. С утра наша 2-я рота СИТ ( собак-истребителей танков) была поднята по тревоге и заняла позиции на окраине с. Большие Салы. Я понимал что будет дальше и что с Алексом мы вместе, скорее всего, последний день. К обеду послышался гул моторов, а вскоре стали видны грязно-серые силуэты немецких танков. Когда враг был в какой-то сотне шагов от наших позиций, лейтенант скомандовал и мы выпустили наших собак навстречу немецким танкам. Они бежали с сумками взрывчатки, закрепленными на тощих боках. Но ни одна из собак не достигла своей цели, ни одна не справилась. Я видел все своими глазами, видел несколько больших взрывов. Может быть, пули немецких пулеметов попали в сумки с тротилом, а может, произошла случайная детонация, я не знаю. Немецкие солдаты, сидевшие на бортах машин, пулеметы танков открыли по псам ураганный огонь. Но Алекс погиб не от пули врага. Он подскочил к одному из танков и попытался забраться под днище, как его учили долгие месяцы. Но у него не получилось это сделать, на лобовой броне танка была закреплена сетка с шипами. Похоже, ранее немцам уже довелось столкнуться с атаками собак-подрывников и теперь они были подготовлены к встрече. Несколько раз Алекс пытался пробраться под днище машины, но все время натыкался на сетку и шипы. С изорванной шипами мордой, в крови, с высунутым алым языком, тяжело дыша, пес развернулся и побежал обратно.
Нас так учили - если собака с взрывчаткой на спине, не выполнив задание, возвращается обратно, ее необходимо уничтожить. Это был строгий приказ. Пес с 12 кг тротила на боках и с взведенным взрывателем, вернувшись, мог погубить всю роту. Израненный Алекс бежал за помощью ко мне, своему лучшему другу с самого рождения. Кроме меня он ведь здесь никого не знал. Когда Алекс приблизился к моему окопу, я застрелил его. Он был совсем недалеко от меня, я хорошо видел его умные и грустные глаза, видел в них укор мне, его хозяину, его другу. Когда я стрелял, Алекс смотрел на меня и как - будто говорил мне – «За что же ты так со мной поступаешь? В чем моя вина? Я выполнил приказ и не струсил, а ты меня убиваешь… Я же твой друг с самого детства.». Выстрел моего карабина убил Алекса сразу, он не мучился. Я хорошо стреляю.
А потом мы отступили и сражались за наш Ростов как простая пехота. Собак у нас больше не было. Из 76 псов, которых мы вели с утра в бой, ни один не выжил.
Здесь мы собираем самые интересные картинки, арты, комиксы, мемасики по теме (+1000 постов - )
Собираем на сервера
В этом месяце собрано $590.55 из $1360.00.
Наши любимые теги
MOSSA
artist
101ho
artist
Letyaga
nsfw
Molly Bennett
nsfwPorn Model
joel27
nsfwartist
roswell ss
nsfw
creux-art
nsfwartist
Топ комментов
А бывает, комменты лучше постов. Смотрим топ тредов и вникаем!
Отличный комментарий!