sfw
nsfw

Результаты поиска потегумельница

Дополнительные фильтры
Теги:
мельницановый тег
Автор поста
Рейтинг поста:
-∞050100200300400+
Найдено: 82
Сортировка:

Буцький каньйон

Хоч селище Буки, яке розташоване у Маньківському районі Черкаської області, досить старе (перші згадки відносяться до 1515 року), але від давніх історичних часів в ньому залишилося небагато. Чи не найстарішою архітектурною його пам’яткою є напівзруйнований кам’яний млин. Також у поселенні є руїни однієї із перших малих ГЕС в Україні (та й в СРСР). Але безперечно не антропогенні пам’ятки мають найбільшу туристичну цінність у Буках. Головна туристична атракція – це каньйон Гірського Тікича.
Розповідь про Буцький каньйон буде не повною, без розповіді про Український кристалічний щит. Хоча б коротенької. Отже починається він у Рівненський області. Простягається із північного-заходу на південний схід, аж до Азовського моря. В довжину сягає 1 тисячі кілометрів при максимальній ширині у 250 км. Кристалічний фундамент (фактично камінь) є піднятою частиною Східно-Європейської платформи і має на собі незначну товщу осадових відкладів. Часто фундамент лежить над базисом ерозії, і тоді він скелями та порогами випірнає над осадовими відкладами (над землею). Найбільше таких ділянок в долинах річок, зокрема у прируслових частинах. 
Породи що складають УКЩ – граніти та гранітоїди (типу гранітоподібні) – дуже міцні, тому річкам знадобилася не одна сотня мільйонів років, щоб прорізати собі дорогу. Але вода камінь точить. Нехай не швидко, але досить упевнено. Так і проточила вона дорогу (русло) для Гірського Тікича, вік долини якого перевищує вік долини Дніпра у десятки разів.
Починається річка Гірський Тікич у Оратівському районі Вінницької області. На півдні Черкаської області вона зливається із Гнилим Тікичем і утворює коротеньку річку Тікич. Тікич же, впадає у Синюху, яка котить свої води у Південний Буг.
Ділянки Тікича у Маньківському та Тальнівському районах Черкаської області часто схожі на гірську річку, тому він і називається Гірським. Наймальвничіша (за словами очевидців) ділянка розташована поряд із селищем Буки. Починається вона від греблі та містка у центрі селища і прямує на південь та південний схід. Кажуть, що південніше також є мальовничі ділянки. Але мабуть не настільки.
Вище містка розташована гребля водосховища (із шлюзом та закинутим пам’ятником Леніну в очеретах). Нижче починається плоска похила кам’яна поверхня із жолобом для річкового русла. Тут шумить водоспад, який отримав назву Вир. Хоча, на мою думку, це не зовсім водоспад – це падун чи перекат. Влітку у межень він такий собі, а ось навесні значно потужніший.
Нижче по течії (не скажу протягом скількох км) Гірський Тікич протікає у скелястих берегах, які інколи змикаються у справжній вузький каньйон. В погожу днину тут багато туристів із наметами. Часто вони шкрябаються вгору на скелі – тренуються. Глибоко у долині збереглися руїни ГЕС. Цю бетонну споруду звели у далекому 1929 році. Потім закинули.
Покинута ГЕС 1929 року. 
Недалеко від сучасної греблі стоїть старовинний млин. Зараз це лише стіни, але хтось узявся вкрити їх новим дахом. Що то буде – хто зна. Місцеві кажуть, що кафе або готельчик. Це не дуже далеко від Києва – близько 200 км. Спочатку по трасі Е-95, а потім через Жашків на Маньківку (або на Буки). 
Водяний млин (кін. 19 ст.) 
Хоч каньйон рекреанти трохи підпсували, але він все рівно залишається величною і видатною пам'яткою природи. Подейкують, що зараз є план із відновлення старовинної ГЕС, зведеної у 1929 році. Думаєте варто?
 Джерело: http://ukrainaincognita.com/cherkaska-oblast/mankivskyi-raion/buky/buky-nevzhe-take-e-v-ukraini?fbclid=IwAR3-fLLtVLMxPQchSj-LotHVWikweFUkfDaefIRrMn4n59cL4Fv2eIpJSJ8

Киндердейк, Южная Голландия, Нидерланды

,Нидерланды,страны,ветряки,мельница,канал,закат,красивое фото

Вдохновлен пейзажами Туссента из ведьмака.

Еще есть гифка, я ее постил недавно, заминусовали почему-то, удалил.

Štěpánský mlýn

B центре Праги, на р.Чертовка c XIV века стояла мельница, от которой сейчас осталось только 1 водное колесо из 2. Сама мельница была владением разных семей в разное время, а дольше всех (почти 200 лет) владельцем был орден мальтийских рыцарей, отжавший мельницу с прилегающими зданиями - и так практически все, что сегодня называется Мала Страна в Праге стало собственностью рыцарей (т.е. по тем временам - вообще полгорода).
Сейчас в здании, пережившем несколько пожаров и наводнений, мельницы нет, но 8-метровое колесо осталось и бесцельно крутится на радость туристам, как то продавил в 1938г. комитет по охране памятников Праги: все последующие владельцы здания обязаны обеспечивать его сохранность и активность. На сегодня этим занимается бывшая министр обороны Чехии Каролина Пик, т.к. здание принадлежит ее семье (btw министром обороны она была ровно 8 дней LOL)

Одесский фотограф 7 лет ждал, чтобы сделать удивительные снимки мельницы

Одесский фотограф Сергей Онышко рассказал в соцсетях историю удивительных снимков старинной мельницы на севере Одесской области в селе Будеи на берегу реки Кодыма.
«Есть в Одесской области небольшое село Будеи, которое расположено в пойме реки Кодыма, между двух холмов. На вершине одного из них, стоит деревянная мельница (млин або вітряк), лет которой не помнит никто. Раньше, их было несколько, да уцелел один… Самое главное, что мельница полностью аутентичная, не новодел и она действующая! Понятно, что зерно никто не мелет, но если нужно, выбиваются стопора, засыпается зерно и вперёд… Правда, два года назад, был пожар, горела трава или остатки на полях и сгорело воротило, при помощи которого мельницу можно было поворачивать к ветру. Сейчас, толстенный ствол, словно обрубок руки, лежит под одной из стенок…»
,Моя Україна,фэндомы,мельница,фотограф,Рапс,пейзажи,разная политота
Поездка по не самым лучшим дорогам на расстояние в 260 км в одну сторону может отбить желание возвращаться туда у любого, но только не у Сергея. Он уже 7 лет ездит к этой мельнице в поисках оригинального сюжета с цветением:
«Я снимал с подсолнухами, с кукурузой, пшеницей, с голой землей и как уже сказал, в снегу. Но вот, чего мне не хватало всегда -так это цветущего рапса, который в компании с голубым небом, превращает пейзаж в чисто украинский… Пару раз я приезжал после жутких ливней и дважды моя машина чуть не переворачивалась в овраг, скользя по раскисшему склону. Спасали только внедорожные качества и мой водительский опыт. Один раз, без чуда, точно не обошлось. Как-то хотел застать цветущие вишни. Приехал, вишни уже отцвели. Не угадал. 260 км теперь ехать обратно…»
В этом году Сергей решил поснимать две мельницы — первую в Черкасской области у села Будище, а на обратном пути решил с Киевской трассы заехать в Будеи. Но Балтский район оказался закрыт на карантин. Это не остановило преданного делу одесского фотографа — он проехал к пункту назначения по обходным грунтовым дорогам! И это было не зря — возле мельницы расцвело огромное поле желтого рапса. Весь вечер и следующее утро он снимал удивительные пейзажи.
Джерело: http://culturemeter.od.ua/odesskij-fotograf-7-let-zhdal-momenta-chtoby-sdelat-udivitelnye-snimki-melnicy-96273/?fbclid=IwAR0lKb_9HsN1gjXxEHPf4Slx9EuBfHXNG5K4K96wPevpFUrRx9NJ4LQ8rPo

Новофастів. Водяний млин

На східному краєчку Погребищенського району Вінницької області, на річці Оріховатці, лежить чималеньке (близько 900 мешканців) село Новофастів. Раніше село називалося Голохвасти або Голохвастів (ото звідки Свирид Петрович), ну а хто його перейменував – точно не відомо, як не відомо і хто заснував село, і коли. У 18 столітті воно вже існувало.
Назва Новофастів з’явилася у 1805 році, а десь років через 5 в селі з’явився класицистичний палац і парк.
Головною пам’яткою Новофастова є покинутий водяний млин, зведений у 1896 році.
Водяний млин нині покинутий. Цю прекрасну споруду намагалися реконструювати, навіть замінили перекриття, які у млинах того періоду робили дерев’яними, на бетонні. Але далі справа не пішла, і стоїть красень млин біля дороги на Київ, радуючи око нечисленних подорожніх. 
Здесь мы собираем самые интересные картинки, арты, комиксы, мемасики по теме (+82 постов - )